З 1 січня вступив в силу Закон України «Про Державний земельний кадастр», норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Відтепер реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами. Однак, на якості послуг це не позначиться.

    Громадянам не потрібно ходити по інстанціях, всю належну інформацію фахівці передають за допомогою захищених систем зв’язку. Органи земельних ресурсів реєструють земельні ділянки у державному реєстрі земель, відкривають Поземельну книгу, присвоюють унікальні кадастрові номери.

    Окрім того, державні кадастрові реєстратори землевпорядної служби здійснюють реєстрацію обмежень у використанні земельних ділянок (водоохоронні зони, лінії електропередач, газопроводи) і видають витяги з Державного земельного кадастру.

    На Укрдержреєстр з 1 січня покладено функції реєстрації прав власності на земельні ділянки та постійного користування земельними ділянками, а також договорів оренди земельних ділянок. Тому, замість державних актів Укрдержреєстр буде видавати свідоцтва на право власності на нерухоме майно. Нотаріуси ж відтепер здійснюватимуть відчуження прав власності на земельні ділянки.

    З початку цього року запроваджено нові правила оформлення прав на земельні ділянки. Формування земельних ділянок фіксуватиметься в Державному земельному кадастрі, а оформлення прав на земельні ділянки – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки являтиме собою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

    Окрім того, з 1 січня 2013 року набула чинності стаття 79-1 Земельного кодексу України, якою вперше на законодавчому рівні визначено поняття формування земельної ділянки. Згідно з цією статтею формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

    Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Всі сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

    Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визнає всі права на земельні ділянки, які були зареєстровані до 1 січня 2013.

    З 1 січня 2013 року в Україні відкрито доступ до Національної кадастрової системи (НКС). Один з її важливих елементів – публічна кадастрова карта. Саме через неї громадяни мають доступ до кадастрової інформації.

    Кадастрова карта містить інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Доступ до кадастрової карти встановлюється через мережу Інтернет. З 1 січня 2013 року кожен бажаючий може побачити на кадастровій карті інформацію про межі адміністративно-територіальних одиниць, конфігурацію і межі земельних ділянок, їх кадастрові номери, площу, код цільового призначення, форму власності, нормативну грошову оцінку, визначити тип ґрунтів. Можна також виміряти відстань або площу.

    Кадастрова карта суміщається з оглядовою та топографічною картами. Це дає можливість спів ставити «орієнтири на місцевості» та визначити, чи збігається місце знаходження та розташування ділянки на карті та в натурі.

    Доступ до кадастрової карти може мати кожен бажаючий. Окрім самих власників земельних ділянок, існує ще велике коло осіб, які мають професійний інтерес у вільному доступі до кадастрової інформації, - наприклад, нотаріуси, банки, іпотечні заклади, землевпорядні організації.

    Публічна кадастрова карта має функцію зворотного зв’язку. Одне з важливих її призначень – виявлення та виправлення помилок у кадастрі.  У разі виявлення помилки, можна одразу ж оформити офіційний лист-запит щодо виявленої помилки. У системі передбачений шаблон, заповнюючи який вказується, яку саме помилку виявили, яким чином бажаєте отримати інформацію щодо запиту, паспортні данні та інші відомості, які ідентифікують особу. Це необхідно для того, щоб уникнути фіктивних заяв від користувачів.

    Система оформлює Вашу інформацію в офіційну заяву щодо виявленої помилки, надає їй індивідуальний вхідний номер. Цей номер дасть можливість заявнику стежити за ходом розгляду свого звернення, не відвідуючи відділи Держземагентства. На сайтах Держземагентства та Центру державного земельного кадастру є спеціальний розділ, паролем для входу в який і є вхідний номер заяви. Увійшовши в систему, заявник зможе бачити: на якій стадії розгляду перебуває його звернення, хто відповідає за дотримання термінів, тощо.

    Утім, така система виправлення помилок у кадастрі стосується лише помилок семантичних (тобто в літерах – у назвах, іменах, прізвищах), технічних (опечатки, неправильно розпізнані при скануванні символи тощо), типологічних (неправильно встановлені координати, «накладки») або логічних (математичні помилки при підрахунках).